Майстер-клас

План роботи

«Майстер-класу» ( квітень, 2015р.)

               Проблема: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках української літератури»

№ п/п	Зміст роботи	Дата
3-4  заняття                                 Тема.   Інтерактивні технології навчання в сучасній школі		Квітень      2015
1.	Педагогічний тренінг. «Яким має бути інтерактивний урок»
2.	Методичний діалог: -          Що таке «інтеракція» і навіщо вона потрібна у навчанні? -          Яким має бути інтерактивний урок? -          Як оцінювати діяльність учнів на уроці?
3.	Захист педагогічної компетентності керівника. Творче використання інновацій (презентація досвіду).
4.	Практична робота. 1. Проектуємо урок разом. Емма Андієвська. «Казка про яян». «Говорюща риба». 2. Блок-новини педагогічного життя: «Мої творчі задумки». Мета: активізація уяви з використанням інтерактивних методів навчання. Ознайомлення з структурою інтерактивного уроку.
5.	3.  Круглий стіл. «Чому я навчився в автора майстерні?» 2.       Банк ідей для всіх.
Робота між заняттями                      (домашнє завдання  для членів  майстер-класу)
	1.       Опрацювати інтерактивні методи навчання.
	2.       Розробити етапи уроків з використанням стратегій інтерактивних технологій (проекти). Емма Андієвська. «Казка про яян». «Говорюща риба». Сучасна українська письменниця і художниця. Її казки-притчі. Добро і любов до світу. Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Прихований повчальний зміст творів. Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом. ТЛ: притча. 3.       Блок-новини педагогічного життя: «Мої творчі задумки».

 Керівник

Нестеренко Світлана Станіславівна
Презентація досвіду

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

І. ЩО ТАКЕ «ІНТЕРАКЦІЯ» І НАВІЩО ВОНА ПОТРІБНА У НАВЧАННІ?

Інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови як для ста­новлення і розвитку компетентностей учнів, так і для розвитку і вихо­вання особистості активних громадян з відповідною системою ціннос­тей.

Термін інтерактивна педагогіка від­носно новий: його ввів у 1975р. німецький дослідник Ганс Фріц. Лінг­вістичне тлумачення слова, що представлено в іншомовних словниках, свідчить, що поняття «інтерактивність», «інтерактив» прийшли до нас з англійської мови: іnter — поміж-, серед-,  взаємо-, асt — діяти, отже іпterасt — взаємодіяти.

 Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію учнів, знаходження їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. У дослівному розумінні інтерактивним може бути на­званий метод, в якому той, хто навчається, є учасником, який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не висту­пає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії усіх учнів.

У популярній сьогодні серед українських учителів книзі «Сучас­ний урок. Інтерактивні технології навчання»* цитуються слова китай­ського філософа Конфуція, сказані більш ніж 2400 років тому:

«Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я ро­зумію».

Ці три прості твердження обґрунтовують потребу людини в ак­тивному навчанні. Дещо змінивши слова великого, китайського педа­гога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

 «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

ІІ. Яким має бути інтерактивний урок?

Як правило, структура уроку складається з п’яти елементів:

1.Етап орієнтації. Мотивація

 Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес
до  теми. Прийомами  навчання  можуть  бути  питання, цитата, коротка     історія, невеличке завдання. Займає не більш 5% часу заняття.

2. Оголошення, представлення теми та очікування результатів
    

Мета – забезпечити  розуміння  учнями  змісту  їхньої  діяльності, тобто  того,
чого  вони  повинні  досягти  в  результаті  уроку (5% часу).

3. Надання необхідної інформації

 Мета – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні – лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання  домашнього  завдання. З метою економії часу можлива інформація в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення (10% часу заняття).

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття

Мета – практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку.

                   Послідовність проведення цього етапу така:

1.     Інструктування – вчитель  розповідає  учасникам  про  цілі  вправи, про
правила, послідовність  дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.

2.     Об’єднання в групи, розподіл ролей.

3.     Виконання  завдання, під  час  якого  вчитель  виступає  як  організатор,
помічник, намагаючись  надати  учасникам  максимум  можливостей  для
самостійної роботи і навчання один з одним.

4.     Презентація результатів виконання вправи.

Інтерактивна частина заняття займає близько 60% його часу.

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Мета – усвідомлення  того, що  було  зроблено  на  уроці, чи  досягнуто
поставлених  цілей, як  можна  застосувати  отримане  на  уроці  в  майбутньому

Підбиття підсумків бажано проводити у формі питань: 

-         Що нового дізналися? 

-         Яких навичок  набули? 

-         Наскільки  це  може  бути  корисно  в  житті?

-          Що  було  найбільш  удале?

-         Що   слід  змінити  в  майбутньому? (20% часу уроку)

             ІІІ. Творче використання новацій

  

               СЕМИЦВІТНА ТЕХНОЛОГІЯ

                                        

 ІV. Практична частина. Проектуємо урок разом

1.Етап орієнтації. Мотивація  

  - Чи розмовляють тварини?

Слово вчителя (відео «В мире животных 2»). "Сонячний душ".

Як відомо, тварини не можуть розмовляти, як люди. Але кожен знає також, що тварини вміють видавати звуки. Звуки тварин – це сигнали, які виражають їх стан, бажання, почуття.

           -         Які звуки тварин вам відомі?

Ø Гарчання лева – заява про свою присутність;

Ø Сурма слона – ватажка – збір у похід;

Ø Клич лося – боротьба з противником;

Ø Воркування голубів, курликання лелеки, танці тетерева, сольні концерти солов'я – кохання…

Звукова сигналізація існує у всіх видів. Приміром, курки видають 13 звуків, жаби – 6, півні – 15, синиці – 90, граки – 120, свині – 23, ворони – 300, дельфіни – 32, лисиці – 36, мавпи більше 40, коні – 100…Ці звуки передають стан тварин: пошук корму, тривогу,агресивність, радість спілкування тощо.

Навіть риби не мовчать. Вони видають багато різних і характерних звуків, використовуючи їх для спілкування в зграї. Американські вчені встановили, що риби кашляють, чхають і хриплять, якщо вода не відповідає тим умовам, в яких вони повинні знаходитися. Їх звуки схожі на бурчання, писк, гавкіт, каркання, рохкання, баси органу, квакання риб, дзвін і звуки арфи, малюють водою. Крім звуків є своєрідна «мова» жестів, оскал морди, вираз очей, запахи, кольори…

І ми поки що знаємо про мову тварин дуже мало. Принаймні, багато чого з того, що вони «говорять» один одному перекласти не можемо.

                                             «Криголам»

(дібрати вірш, який можна намалювати, показати за допомогою рухів, міміки, жестів і який прямо стосується змісту уроку)

       Чи дозволено рибам мовчати?

                                      Запитайте це у риби – жаби,

У ставриди,

                                            Риби – півня,

                                               Сома – пірата,  

                                               Балакучої риби

                                Вони мають, що нам сказати

                                              «Задом наперед»

(визначте тему уроку з точки зору протилежного припущення)

Тема. Кулінарний шедевр. Емма Андієвська. НЕ казка і не притча «Мовчазна риба»  

       ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів 

Тема. Кулінарна трагедія. Емма Андієвська. Казка – притча «Говорюща риба»

Т.Л.      Притча – це мала повчальна розповідь в  алегорично літературному жанрі, що містить в собі моральне  повчання (премудрість).

        Алегорія –  (дав.-гр. αλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад,лев — сила, влада чи царювання).

         Казка – це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів, такі, як феї, гноми, велетні… 

             Трагедія - (грец. tragoedia, буквально: козлина пісня) — драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свій творчий потенціал, з об'єктивною неможливістю його реалізації.

                                                  «Мікрофон»

(сформувати мету може кожен, скориставшись фразою)

 Мета: усвідомити…(притчовий зміст), визначити…(ключові фрази), висловлювати…(думки про прочитане), дізнатися…(про саму авторку; говірку рибу), краще зрозуміти…(світ тварин та людей), розкрити приховану мораль твору.

  ІІІ. Надання необхідної інформації

         1.     Презентація творчості Емми Андієвської. 

(https://www.youtube.com/watch?v=wKRnFdDNTqo).

                             2.     Презентація «Говорющої риби»

             (https://www.youtube.com/watch?v=AHDM2kHNOm4). 

       1.     Виразне читання казки

                                                   «Асоціація» 

                 

Цікаво.

1.    Символічне значення риби у релігії

Риба — один із ранніх символів християнства. Грецькою «риба» — Ίχθύς, «ichthus», що є акронімом (перша буква кожного слова) грецької фрази: «Ἰησοὺς Χριστὸς Θεoὺ ῾Υιὸς Σωτήρ», що перекладається як «Ісус Христос Божий Син Спаситель». Це вирізано на кам'яних плитах — святих реліквіях в Єрусалимі («малюнок» двох риб по боках вертикального якоря з верхівкою на подобі хреста — сучасне зображення риби більш стилізоване) і використовувалось як секретний «пропуск-пароль» у часи, коли перші християни переслідувалися римлянами.

2.       Назва має помилку: «говорюща» – говірка, язиката, балакуча.
                                         «Літературне лото»

              (дібрати фразеологізми до асоціацій, до змісту)

•     Що видалося дивним у творі?
• -     Де з'явилася риба? (Великі води, її світ табуни мовчазних риб, родина шанована)
• -         Яке ставлення батьків до балакучої риби, чи розуміли її?
• -         Як ставилися сусіди?
• -         Чому зрозумів мову риби рибалка?
• -         Що є найстрашнішим? (Риба не усвідомлювала наслідків, вважала себе ідеальною)
• -         «Мій дім – це твій дім », чи можливо це?
• -         Чим насправді відрізнялася від інших риб?
• -         Ваше розуміння моралі притчі. (Недоцільно шукати скарбу там, де ти його не закопав).
• -   Що вважається найгіршим? (Консерватизм – прихильність традиціям)

V. Підбиття підсумків

 - Коли   порозумілися наші герої?

Підберіть прислів’я  для підсумку. (Умієш говорити, вмій слухати. Взявся за гуж — не кажи, що не дуж. Не так сталося, як гадалося. Обоє рябоє. Пропав, як у воду впав. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Це ще вилами по воді писано. Що хатка, то інша гадка. Язик без кісток, що хоче лопоче. Як відкусиш багато - ковтнеш мало. Як з неба впав.  Який їхав, таку й здибав. Як почалась тяганина — не раз упріла в мене чуприна)

VІ. Домашнє завдання (вибір учня)

   Написати  казку

    Скласти колаж

   Ілюстрації

   Акровірш

   Сенкан  (Рибалка, покірливий, самотній, ловив, шукав, благав, не розумів він жінки, та з рибою потоваришував)

   Твір – роздум «Якби я зустрів говірку рибу…»